Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Еее, ребятки! Жахнул вам реально крутой баттл, что район только разошелся! Хочу с вами поделиться историей, как я купил МДМА и стал супергероем помоек. Ну, все началось с того, что я услышал про закладки, а именно про МДМА, которую еще называют молли. Поэтому я сразу же узнал, где можно взять такую интересную штуку.
Решил я отправиться в район, где слышал, что тусуются те, кто шмолит такую замечательную вещь. Прижался я к друзьям, которые немного штырят и они привели меня к одному дилеру. Этот типища выглядел как настоящий гангстер, с шрамом на лице и кепкой задом наперед. Я чувствовал себя настоящим молодым рэпером, круче которого некуда. Ну да ладно, вернемся к нашему дилеру.
Был у него такой арсенал закладок, что я только глазам своим не поверил! Я уже начал думать, что надо выбрать, когда дилер достал крэк и боинг и начал мне рассказывать, как круто штырит на этом дерьме. Но я все-таки решил придерживаться своего плана и взять МДМА. Ведь я хотел стать супергероем помоек, а не бездомным наркоманом, ведущим жалкую жизнь.
Разменяв пару баксов на радугу, я забрал свою долгожданную закладку. Как только я вышел из квартиры насмерть напряженного дилера, я понял, что вот оно, мое время настало. Я решил подойти к этому делу с полной ответственностью и решил занюхать МДМА, чтобы получить самую крутую поездку в моей жизни.
Так что я сел на лавочку, вытащил из кармана свою долю радуги и начал занюхивать силой воображения. Мое сердце начало биться все сильнее и сильнее, а мир вокруг меня превратился в цветной вихрь. Моя голова была полна эйфории, словно я оказался в мире супергероев. Я ощущал себя бессмертным и полным энергии.
Я решил проверить свои новые суперспособности и отправился на помойку. Да, да, вы все не поверите, но я взялся за очистку района от мусора. Грязи и вони были везде, но мне было все равно. Я превратился в настоящего супергероя и ничто не могло мне помешать.
Представьте себе, как я с пестрым паутинчатым плащом и в баскетболке супергероя прыгаю по мусору. Мне это даже давало некоторый кайф, особенно когда на ходу можно было смешивать цвета разных мусорных мешков. Это было что-то невероятное и я чувствовал себя свободным, словно птица, которая кружит в небе над помойкой.
Мир вокруг меня начал меняться. Я заметил, что с каждым днем все больше людей начали поддерживать мою идею чистоты и порядка на улицах. Люди стали смотреть на меня с восхищением, и я начал чувствовать себя настоящим героем.
Но, конечно же, не все было так прекрасно, как казалось на первый взгляд. Ведь было время, когда штырило так сильно, что я уже начал терять контроль над своими суперспособностями. Паника охватывала меня, и я понял, что так не могу продолжать. Я решил оставить все это и вернуться к обычной жизни.
Теперь вам, ребятки, я хочу сказать, что МДМА – это действительно серьезное дело.